Святвечір
Одне з найбільших родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім'я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру, - Свят-вечір, що припадає на 6 січня.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом , щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь вік блукатиме світом, почуватиметься незатишно і одиноко. Важливо також у цей день пробачити усі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року.
Важлива подія цього вечора - діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Різдво Христове
Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу - 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня - це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Щедрий вечір (свято Меланки)
Щедрий вечір, що припадає на 13 січня, уособлює залишок дохристиянського звичаю, що за християнським календарем збігається з днем преподобної Меланії. За легендою, цієї ночі дівчата-відьми збирають чаклунське зілля "нечуй-вітер". Той, хто його знає, за власним бажанням може стати невидимим і нечутним. Але місця, де таке зілля росте, знають тільки чарівниці.
День Василя
Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім'я, провіщене ангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії - Ісус.
Василь Великий - архієпископ Кесарій Каппадокійський - народився в 330 році в Кесарії. Василь був читцем у церкві, а потім роздав усе своє майно біднякам й започаткував обитель для ченців. Василь Великий написав збірник правил праведного життя.
Після смерті єпископ а Кесарійського посвятили в сан Василя. Цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, заклинав до терпіння, смирення та мужності.
Водохреще
Це свято відзначається 19 січня. На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні і церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.
Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.
День Івана Хрестителя
Офіційна церковна назва цього дня, що святкується 20 січня, - Собор Предтечі та хрестителя Господнього.
Предтеча - значить "попередник". Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. А коли сам Ісус Христос забажав охреститися в нього, то Іван Предтеча виконав закон. Таким чином Спаситель показав приклад святого хрещення, дав людям зрозуміти, що закон Божий слід виконувати.
Друга назва цього свята - Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом, що лежав під образами в домі ще від багатої куті. За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною.
Різдвяний день
21 січня, наступний після Івана Хрестителя день, в народі називали Пів-Івана, або Різдвяний день. Крім того, це свято відоме ще як "Виряджання", або "Проганяння свят".
В цей день ще не працювали, бо "Пів-Івана полоще ложки". Адже останній святковий день був повгістю присвячений гостинам. Жінки вже вносили до хати пряльні снасті - "щоб лихий не поплутав пряжі". Старші молодиці, прикрасивши гребені, ходили від хати до хати, оповіщаючи, що сьогодні ввечері будуть "свята проганяти", тобто хбиратися на останні складчини.
Святкування супроводжують веселі жарти і співи.
Стрітення
15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву- дві горлиці та два голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом із Йосипом і маленьким Ісусом, туди ж навідався праведний старець Симеон. Йому було откровення, що він не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. Симеон узяв дитину на руки й благословив її. Там же, у храмі, була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому.
За народними уявленнями, літо зустрічається з зимою два рази на рік: на день святої Анни (3 грудня) й на день Стрітення. Зиму, стару, сиву й зігнуту, попід руки веде Дід Мороз. Натомість літо-весела вродлива дівчина. У зими одяг подертий, хустка на голові в дірках, торба за плечима порожня, а в літа одяг новий, гарний, квітами мережаний, а в руках-сніп пшениці.
День святого Власа
День святого Власа відзначаємо 24 лютого. За легендою, святий Влас жив у IV столітті, опікувався простими людьми й дикими звірами. А християнська церква "підігнала" цей день до церковного дня вшанування мученика Власія. Перекази про нього не є поширеними.
Святий Влас - покровитель худоби. Цього дня треба оропити худобу свяченою водою та обкурити ладаном. За старих часів господарі служили молебен прямо у своєму дворі, носили до стайні образ святого Власа, щоб худоба була здорова та плідна.
Обретіння - на птахах ворожіння
9 березня церква вшановує свято на честь першого і другого віднайдення (обретіння) голови Івана Предтечі. У народі цей день називають Обрітенієм.
Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертається, а птахи з вирію повертаються. Першою пташкою, яка сповіщає нам про прихід весни, є жаворонок, саме про нього складено найбільше весняних пісень - величань.
День преподобного Касіяна
Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого.
За народним віруванням, у Касіянів день не можна виходити до сходу сонця з дому, оскільки якщо Касіян подивиться, то людина може захворіти і навіть померти.
Сердитий Касіян часто зображується у фольклорних творах із довгими віями та бровами, зі злими очима, що несуть загибель білому світу.
Масляна
Колодій, Масниці, Пущення, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця, Ніжкові заговіни - свято на честь весняного пробудження природи. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Благовіщення
Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. Від Введення до Благовіщення не можна працювати на землі, оскільки вона має відпочити й підготуватися до щорічних господарських робіт, а от уже в день Благовіщення можна починати поратися по хазяйству біля землі- Бог цього дня благословляє все живе, у тому числі й землю.Після такого благословення все починає рости, зацвітають перші весняні квіти. А от усе, що в цей день народилося, ростиме дуже погано.
На Благовіщення навіть пташка гніздо не в'є, настільки це велике свято, тому людина працювати цього дня не повинна. Господарі випускають худобу погуляти, щоб і вона в цей день волю та весну відчула. Ті пасічники, яким на теплого Олексу погана погода завадила виставити вулики надвір, на Благовіщення виставляють їх.
Вербна неділя
За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.
Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове зілля, щоб зранку під час святого богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячення верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками.
Великдень
Великдень відноситься до тиха свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови "пасха"-"проходження повз, позбавлення". Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою.
Уночі перед Великоднем уся родина бере участь у своєрідному ворожінні: треба покласти в посуд, наповнений водою, монетку та крашанку. Той член родини, який прокинеться раніше від усіх інших, і є господа монети й крашанки, є найщасливішим цього свята. Здебільшого такий великодній подарунок отримує дівчина на порі, якщо така є в родині.
На Великдень до церкви збирається така сила людей, що не всі й у церкву можуть увійти. Ті, хто спізнився й тому не помістився в приміщенні, стоять на вулиці перед церквою та слухають святкову службу.
Вітати одне одного - христосуватися - люди починають одразу після великоднього богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками.
Красна гірка
У травні святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих. Зверніть увагу: у нашого народу теж є урочиста традиція насипання гори над померлою людиною. Загалом, майже в усіх слов'ян є традиція святкування Красної гірки.
Від цього дня починається весняно-літній сезон весілля.
Вознесіння Господнє
Вознесіння Ісуса Христа в Небо завершило земне служіння Сина Божого. Сталося це на сороковий день після Воскресіння Ісуса. Саме свято Вознесіння припадає на четвер шостого тижня після Великодня.
Після свого нового народження Син Божий увійшов до небесного храму Отця - Бога, ставши на землі Спасителем усього людства. Суть свята Вознесіння полягає в піднесенні людської природи (тіла і душі), яка може усвідомити вищий прояв світла завдяки Престолу Всевишнього.
Вознесіння Господнє символізує відкритість Неба перед людиною. Це вічний дім для кожного, який відділений від землі гріхами людськими. У цей день найкраще задуматися про добро, красу і віру, які приводять кожну людину до кращого життя.
Зелені свята
Тиждень перед Трійцею - зелений тиждень (інші назви-клечальний, русальний).
Bідповідно до народних вірувань під час Зелених свят прокидаюбться небіжчики. Вважається, що цими днями можна зустріти русалок, які виходять із води.
У четвер, перший день зеленого тижня, незаміжні дівчата завивають вінки із конвалій, василька, чебрецю, полину й інших квітів у полі, у лісі, співаючи відповідних святу пісень. Потім вони ходять від хати до хати з цими вінками на голові.
Або ж так. Дівчата та хлопці парами завивали гілки на березі колом, обнімаючись крізь нього. тоді хлопець зрізав цей "вінок", щоб гілки не розійшлися, а дівчина кидала його в воду, ворожачи на ньому, як у час купальських свят.
Суботнього ранку, напередодні Трійці, і незаміжні дівчата, й молодиці знову йдуть збирати квіти й зілля, а ввечері цього ж дня уквітчують будівлі, ворота, дерева навколо оселі йгосподарських споруд. Клечанням називають зайві дерева та просто гілки, що зрубані саме в цей день, тому й виникла одна з назв святкового тижня - клечальний тиждень.
Та й у цілому давні словяни вшановували дерева, поклонялися їм, приносили жертви й інші обряди під їхніми вітами. Найбільше шанувався дуб, саме під ним виконувалися найважливіші магічні дійства.
Трійця
На п'ятдесятий день після Великодня, обов'язково в неділю, святкується Трійця. Нагадаємо: свята Трійця - це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух.
У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимутьсяч: якщо потонуть-дуже поганий знак, а якщо попливуть-усе буде на добре.
Петрівка
На Петрівку раніше врочисто відзначали поховання язичницького бога Ярила - уособлення сонця. Таким чином народ відтворив результат спостережень за природними явищами: від цього дня - першого дня Петрівки - сонячна енергія іде на спад.
У перший день Петрівки не можна ходити до лісу - це небезпечно, оскільки дикі звірі цього дня надзвичайно активні. Сьогодні відбуваються проводи русалок. Дівчата готують урочистий обід на честь русалок, а потім гуляють полем і лісом із розплетеним волоссям і вінками на голові в супроводі відповідних цьому дню пісень. У деяких регіонах із соломи виготовляють русалку, виносять у поле і там розривають на шматки, розкидають за вітром. Білоруські дівчата вибирають собі живу русалку з-поміж себе. Вона і стає попереду живого дівочого ланцюжка, який із настанням вечора прямує у поле. Там відбуваються танці й ігри.
День Івана Купала
Івана Купала - це день літнього сонцевороту, що тепер сходиться з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, 24-го червня за старим календарем, а 7-го липня - за новим.
У старих писаних джерелах Купало характеризується як поганський бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб - головний плід землі.
За народним звичаєм, цього дня молодь зі співами й жартами прямує до річки, розкладає вогнища й танцює навколо них. Багато таємниць обіцяє розкрити ніч на Івана Купала. Ось які "правила" передбачає це свято.
Від цього дня можна вже купатися в річках і озерах, вода вже достатньо прогрілася. Це свято - одне з найулюбленіших свят молоді. За народними уявленнями, цього дня сонце має особливу життєдайну силу, а після сходу сонця вода набуває чудодійних властивостей, оскільки воно в цій воді викупалося. Тому вважається, що надзвичайно корисно викупатися вночі перед Купалом або рано вранці в річці або навіть у росі - це додає здоров'я та краси. Ця вода, на переконання знахарів, ще й лікує від уроків, змиває біль, невдачі, непорозуміння - весь негатив, який накопичився в людській душі.
Свято Маковея
14 серпня всі православні святкують день семи Святих Мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, "Маковея".
Церква відзначає пам'ять скми мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя Єлеазара, які в 166 році до н.е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Це свято прийшло до нас з Візантії. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою "відвертання хвороб", для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла.
Яблучний Спас
19 серпня - давнє народне свято - Другий Спас, або Яблучний Спас. Це свято зрілих плодів. Але це свято не тільки врожаю, а й зустріч осені, у народі ще кажуть "перші осени".
Яблуневий Спас має свої традиції і прикмети.
В церковному календарі - це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином - "щоб садовина родила".
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція - відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це ттретій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Горіховий Спас
Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий Спас (29 серпня). Це народна назва православного свята перенесення з міста Едесси до Константинополя нерукотворного образу Спасителя.
У народі Третій Спас називають не лише горіховим, а й полотняним, а також хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалися жнива, а значить, на Горіховий Спас уже пекли пироги з борошна нового врожаю.
На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, тому ще одна його назва - "Спас на полотні", або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
Головна страва на Горізовий Спас - святковий коровай із нового хліба. Звичайно, цього дня на столі обов'язково були мед, яблука й горіхи. За народними прикметами, саме до кінця серпня горіхи були вже готові до вживання.
Як і на Маковий Спас, цього дня треба було читстити криниці та освячувати воду, а вода з підземних джерел вважалася цілющою.
"Головосіка"
11 вересня є свято Всічення Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана, або, як кажуть у народі, Головосіка.
В цей день не варять борщу і це є єдиний день протягом цілого року, коли гріх їсти борщ. Віруючі люди в цей день не беруть у руки ножа, навіть хліб ламають руками. Нічого не можна рубати сокирою і пиляти пилою.
Цього ж дня суворо дотримуються посту. Не можна різати нічого, що нагадує собою голову. "Якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров".
"Здвиження"
27 вересня за новим стилем є свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, "Здвиження".
"На Здвиження земля движиться ближче до зими", а тому від цього часу наступають холодні дні і птахи вилітають до вирію. Вирій, за народною уявою, - це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птахи і гади, птахи в долинах, а гади на горбах. Першою до вирію летить зозуля, бо вона є ключницею вирію: "У неї золотий ключ від тієї країни". До вирію повзуть і гади, а тому в день Здвиження небезпечно ходити в ліс.
На Київщині дітям кажуть, що в день Здвиження гади заповзають у велику яму і там лижуть гадючий камінь. Лякаючи дітей, щоб не ходили до лісу, розповідають таку пригоду. Одна дівчина не послухалася мами й пішла в ліс; там вона впала в гадючу яму, вилізти звідти не могла і так прожила всю зиму до весни. Гадюки смоктали з неї кров, а вона лизала гадючий камінь. На Руфа (4 березня), коли все прокидається від зимового сну, а гадюки вилазять зі своїх ям, вилізла і дівчина: вона була така квола, що ледве дійшла до своєї хати.
Свята Покрова
14 жовтня за новим стилем є свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як звичайно кажуть, "Покрови", чи "Святої Покрови".
День Андрія Первозванного
День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.
Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в день цього святого мають стародавній, дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання " калети ".
З усього циклу осінніх традиційних свят день Андрія Первозванного - найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією.
Варвари
17-го грудня - день Варвари Великомучениці. Народня легенда, записана на Вінничині, каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові.
В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. " Можна тільки вишивати та нитки сукати...". Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
" Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара вночі урвала, а дня приточила".
Миколая
Святий Миколай Чудотворець вшановується як захисник простих людей, покровитель мореплавства, торгівлі та землеробства, опікун бідних і сиріт. До нього звертаються мандрівники.
В Україні-Русі на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорозькі козаки.
майже всі християнські народи мають звичай обдаровувати малих дітей у ніч з 18 на 19 грудня. Адже святий Миколай - ще й покровитель та вихователь дітей. Відомо, що подарунки отримують лише чемні дітки. Тому всі намагаються бути ввічливими, слухняними, вчать віршики, пісні й молитви.
Опівночі Чудотворець заходить до кожної оселі разом зі своїми помічниками - Ангелом і маленьким чортиком Антипком.</
